У Національному музеї народної архітектури та побуту України з’явиться експозиція "Кримськотатарська садиба"

У Києві 26 червня в День кримськотатарського національного прапора в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів) відбудеться церемонія закладення першого будинку майбутньої експозиції "Кримськотатарська садиба".

Про це повідомив директор ДП "Кримський дім" Ахтем Сеітаблаєв.

Першим об'єктом майбутньої експозиції стане відтворення традиційної кримськотатарської оселі зі степового села Бахчі-Елі Карасубазарського району. Будинок створять на основі історичних досліджень та архівних креслень. Саме з нього розпочнеться формування нового музейного комплексу, присвяченого архітектурі, побуту, ремеслам, родинним традиціям та історичній пам'яті кримських татар.

"Першою постане звичайна кримськотатарська хата. Така, у якій жили, готували вечерю, виховували дітей, чекали рідних із дороги й відчиняли двері гостям. Для когось це буде музейна експозиція. А для мене – частинка мого Криму, яку ми разом повертаємо в культурний простір України", - написав Ахтем Сеітаблаєв.

"Кримськотатарська садиба" стане частиною Національного музею народної архітектури та побуту України та покликана зберігати й популяризувати культурну спадщину кримськотатарського народу.

Урочиста церемонія розпочнеться 26 червня о 16:00 на території Національного музею народної архітектури та побуту України в Києві за адресою вул. Академіка Тронька, 1.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.