У Миколаєві встановили пам’ятник Миколі Аркасу

У День української державності в Миколаєві відкрили пам'ятник історику, композитору, громадському діячеві та засновнику миколаївського осередку товариства "Просвіта" Миколі Аркасу.

Про це повідомляє Суспільне.

Пам'ятник встановили біля Палацу творчості учнів — на місці, де в середині ХІХ — на початку ХХ століття стояв будинок родини Аркасів (тодішня адреса — Соборна, 2), який не зберігся. Місце встановлення погодили з управлінням культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації. Роботи виконує комунальне підприємство "Миколаївські парки".

Ініціатором створення гранитного пам'ятника став сержант Збройних сил України, командир зведеного підрозділу "Бузький Гард" Ілля Зелінський. Роботу над скульптурою розпочали ще до початку повномасштабної війни в травні 2020 року. Пам'ятник виготовили за гроші військовослужбовців, учасників громадської організації та небайдужих людей. Пам'ятник створив Олександр Канібор — скульптор із Криворіжжя. 

"Пам'ятник уже був у Миколаєві й чекав свого часу, поки підготують фундамент. Але ніхто не встиг його встановити. Постійно було "не на часі". Війна триває вже який рік, тому відкладати це питання далі сенсу немає", — сказав Зелінський.

Окрім цього, планують зробити благоустрій території, озеленення та облаштувати простір навколо монумента.

 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".