У Миколаєві встановили пам’ятник Миколі Аркасу

У День української державності в Миколаєві відкрили пам'ятник історику, композитору, громадському діячеві та засновнику миколаївського осередку товариства "Просвіта" Миколі Аркасу.

Про це повідомляє Суспільне.

Пам'ятник встановили біля Палацу творчості учнів — на місці, де в середині ХІХ — на початку ХХ століття стояв будинок родини Аркасів (тодішня адреса — Соборна, 2), який не зберігся. Місце встановлення погодили з управлінням культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації. Роботи виконує комунальне підприємство "Миколаївські парки".

Ініціатором створення гранитного пам'ятника став сержант Збройних сил України, командир зведеного підрозділу "Бузький Гард" Ілля Зелінський. Роботу над скульптурою розпочали ще до початку повномасштабної війни в травні 2020 року. Пам'ятник виготовили за гроші військовослужбовців, учасників громадської організації та небайдужих людей. Пам'ятник створив Олександр Канібор — скульптор із Криворіжжя. 

"Пам'ятник уже був у Миколаєві й чекав свого часу, поки підготують фундамент. Але ніхто не встиг його встановити. Постійно було "не на часі". Війна триває вже який рік, тому відкладати це питання далі сенсу немає", — сказав Зелінський.

Окрім цього, планують зробити благоустрій території, озеленення та облаштувати простір навколо монумента.

 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.