У Мильську відбудеться освячення Пам’ятного Хреста воякам Дієвої армії УНР

У селі Мильськ на Волині відбудеться чин освячення пам’ятного хреста на місці братської могили воїнів Дієвої армії Української народної республіки, які загинули під час польсько-більшовицької війни 1919-1921 років.

Про це повідомили на сайті Рожищенської міськради.

Братська могила пов'язана з боєм, який відбувся поблизу Мильська в липні 1920 року між підрозділами Першої кінної армії Семена Будьонного та загоном Армії УНР під командуванням Іллі Струка. У тому бою загинули близько 20 українських військових, яких місцеві жителі поховали на сільському кладовищі.

Імена більшості похованих воїнів залишилися невідомими. Раніше на могилі стояв дубовий хрест, який зберігався до середини 1950-х років.

"Сьогодні в Україні збереглося вкрай мало документально підтверджених поховань воїнів УНР, тому ми можемо стверджувати, що братська могила у селі Мильськ має надзвичайну історичну цінність", - зазначають організатори.

До участі в заході, який розпочнеться 26 липня о 12:00, запрошують жителів громади, істориків, краєзнавців, ветеранів, представників місцевої влади та всіх охочих.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.