У Кам’янці-Подільському відкриють пам’ятник полковнику Армії УНР Петру Болбочану

У День Конституції України в Кам’янці-Подільському відбудеться урочисте відкриття пам’ятника полковнику Армії Української Народної Республіки Петру Болбочану — одному з визначних українських військових діячів періоду визвольних змагань.

Петро Болбочан — командир, чиє ім'я пов'язане з боротьбою за українську державність, визволенням українських міст від більшовиків у 1918 році, Кримською операцією Армії УНР та обороною кордонів Української Держави на Донбасі.

Символічно, що пам'ятник відкривають саме 28 червня — у День Конституції України та в день трагічної загибелі Петра Болбочана. Особливого значення цій події додає Кам'янець-Подільський — місто, яке стало останньою столицею Української Народної Республіки та важливим центром боротьби за українську державність.

Ідея встановлення пам'ятника належить Історичному клубу "Холодний Яр", який очолює дослідник історії УНР, письменник Роман Коваль. Автором монумента є скульптор Ігор Семак. До реалізації задуму також долучилися архітектор Олексій Бучацький, громадський діяч і меценат Максим Коляденко, Благодійний фонд Glory UA та родина Олексія Мушака.

Місце для встановлення пам'ятника було визначене за результатами роботи спеціальної робочої групи, створеної розпорядженням міського голови. До обговорення долучилися історики, науковці, мистецтвознавці, представники культурної сфери, автор монумента та представники міської ради.

Роботи з благоустрою території та монтажу пам'ятника виконано силами комунального підприємства громади.

 

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.