У Кам’янці-Подільському відкриють пам’ятник полковнику Армії УНР Петру Болбочану

У День Конституції України в Кам’янці-Подільському відбудеться урочисте відкриття пам’ятника полковнику Армії Української Народної Республіки Петру Болбочану — одному з визначних українських військових діячів періоду визвольних змагань.

Петро Болбочан — командир, чиє ім'я пов'язане з боротьбою за українську державність, визволенням українських міст від більшовиків у 1918 році, Кримською операцією Армії УНР та обороною кордонів Української Держави на Донбасі.

Символічно, що пам'ятник відкривають саме 28 червня — у День Конституції України та в день трагічної загибелі Петра Болбочана. Особливого значення цій події додає Кам'янець-Подільський — місто, яке стало останньою столицею Української Народної Республіки та важливим центром боротьби за українську державність.

Ідея встановлення пам'ятника належить Історичному клубу "Холодний Яр", який очолює дослідник історії УНР, письменник Роман Коваль. Автором монумента є скульптор Ігор Семак. До реалізації задуму також долучилися архітектор Олексій Бучацький, громадський діяч і меценат Максим Коляденко, Благодійний фонд Glory UA та родина Олексія Мушака.

Місце для встановлення пам'ятника було визначене за результатами роботи спеціальної робочої групи, створеної розпорядженням міського голови. До обговорення долучилися історики, науковці, мистецтвознавці, представники культурної сфери, автор монумента та представники міської ради.

Роботи з благоустрою території та монтажу пам'ятника виконано силами комунального підприємства громади.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.