У Кам’янці-Подільському відкриють пам’ятник полковнику Армії УНР Петру Болбочану

У День Конституції України в Кам’янці-Подільському відбудеться урочисте відкриття пам’ятника полковнику Армії Української Народної Республіки Петру Болбочану — одному з визначних українських військових діячів періоду визвольних змагань.

Петро Болбочан — командир, чиє ім'я пов'язане з боротьбою за українську державність, визволенням українських міст від більшовиків у 1918 році, Кримською операцією Армії УНР та обороною кордонів Української Держави на Донбасі.

Символічно, що пам'ятник відкривають саме 28 червня — у День Конституції України та в день трагічної загибелі Петра Болбочана. Особливого значення цій події додає Кам'янець-Подільський — місто, яке стало останньою столицею Української Народної Республіки та важливим центром боротьби за українську державність.

Ідея встановлення пам'ятника належить Історичному клубу "Холодний Яр", який очолює дослідник історії УНР, письменник Роман Коваль. Автором монумента є скульптор Ігор Семак. До реалізації задуму також долучилися архітектор Олексій Бучацький, громадський діяч і меценат Максим Коляденко, Благодійний фонд Glory UA та родина Олексія Мушака.

Місце для встановлення пам'ятника було визначене за результатами роботи спеціальної робочої групи, створеної розпорядженням міського голови. До обговорення долучилися історики, науковці, мистецтвознавці, представники культурної сфери, автор монумента та представники міської ради.

Роботи з благоустрою території та монтажу пам'ятника виконано силами комунального підприємства громади.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".