Російська ракета знищила дім українського фізика та популяризатора науки Михайла Висоцького

Український фізик, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка та популяризатор науки Михайло Висоцький під час російської ракетної атаки втратив житло, усе майно, документи та багаторічний науковий архів.

Про це Михайло Висоцький повідомив у відеозверненні на його YouTube-каналі.

"О першій ночі по моєму будинку, вже вдруге за останні два тижні, прилетіла ракета. Цього разу ракета потрапила прямо в наш будинок. Наш під'їзд повністю знищений. Квартира моя повністю знищена. Квартира моїх батьків повністю знищена. У нас не залишилося абсолютно нічого. Знищено весь науковий архів мій, знищено весь архів батька. Знищено всі сімейні документи за останню сотню років. Знищено абсолютно всі збереження. Станом на зараз ми не маємо абсолютно нічого. Фактично все життя тепер треба починати абсолютно з самого початку", - зазначив Михайло Висоцький.

Висоцький також повідомив, що наразі не може продовжувати роботу над своїм YouTube-каналом, де безкоштовно публікував лекції з фізики, астрофізики, квантової механіки та інших природничих наук.

"Знищене все моє життя. У мене не залишилося нічого, крім того, що на мені. Певно, що канал закриває свою роботу. Я не знаю, чи зможу колись відновитися", – сказав Висоцький.

Наразі науковець відкрив збір коштів через Monobank, щоб розпочати відновлення після втрати житла. Наразі родині надали тимчасовий притулок в пансіонаті. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.