Правнук Брежнєва потрапив в український полон

45-річний правнук генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва Антон Мілаєв пішов на війну проти України і потрапив в український полон.

18 червня 2026

Про це повідомив російський Telegram-канал Baza.

Восени 2025 року Антон Мілаєв пішов "на СВО" сапером, а вже в листопаді перестав виходити на зв'язок із рідними.

"Історія родини генерального секретаря ЦК КПРС після розпаду Радянського Союзу обернулася парадоксальним чином. Правнук політичного діяча, який народився і зробив кар'єру в Україні, багато зробивши для республіки в радянський період, потрапив у полон до українських військових", – пише Baza.

Антон Мілаєв є названим онуком дочки генсека ЦК КПРС Галини Брежнєвої, яка виховувала його як рідного.

Мати Мілаєва Ірина Кузнєцова розповіла, що через кілька місяців після зникнення сина надійшла інформація, що він перебуває в полоні на підконтрольних ЗСУ територіях у Херсонській області.

колаж УНІАН

Теми

Дивіться також

Унаслідок російської атаки у Києві пошкоджені Лавра, Арсенал і студія Довженка

Унаслідок російської атаки знищено Національний музей "Чорнобиль"

Унаслідок російської атаки пошкоджено Конотопський міський краєзнавчий музей імені О.М. Лазаревського

Історія одного Прапора: у Києві відкрили виставку пам'яті викладача та лейтенанта ЗСУ Дениса Антіпова

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Культ героїв. Досвід і реальність"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Всі тексти «Історичної правди»

16 серпня, 18:36

IN MEMORIAM: На фронті загинув історик Віталій Штефан

15 серпня, 15:23

У Дніпрі демонтували памʼятник Маргелову

14 серпня, 14:54

В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

Всі новини