Унаслідок російської атаки у Києві пошкоджені Лавра, Арсенал і студія Довженка

У ніч на 15 червня внаслідок російської атаки на столицю зазнали пошкоджень Києво-Печерська лавра, Мистецький арсенал, кіностудія Довженка та інші об'єкти.

Міська влада повідомила про займання споруд на території Києво-Печерської Лаври, зокрема загорівся дах Успенського собору. За попередніми даними, йдеться про пряме влучання.

"Пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання, росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь!" - написав начальник КМВА Тимур Ткаченко.

Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної церкви України (ПЦУ), єпископ Авраамій повідомив, що після влучання та пожежі з лаври евакуювали стародавні ікони та інші святині.

Крім того, сталося масштабне займання будівлі Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал", про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій. 

Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна повідомила про атаку на Національну кіностудію імені Олександра Довженка в Києві.

"Внаслідок влучання пошкоджено костюмний цех. Знищено найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України. У студії перебували близько ста тисяч костюмів і три мільйони одиниць різноманітного одягу. Також пошкоджено інші корпуси та будівлі кіностудії", - написала Тетяна Бережна.

 
Пожежа в Успенському соборі в Києві
Фото: Ukrainian Culture Ministry/Handout/REUTERS

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".