Унаслідок російської атаки у Києві пошкоджені Лавра, Арсенал і студія Довженка

У ніч на 15 червня внаслідок російської атаки на столицю зазнали пошкоджень Києво-Печерська лавра, Мистецький арсенал, кіностудія Довженка та інші об'єкти.

Міська влада повідомила про займання споруд на території Києво-Печерської Лаври, зокрема загорівся дах Успенського собору. За попередніми даними, йдеться про пряме влучання.

"Пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання, росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь!" - написав начальник КМВА Тимур Ткаченко.

Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної церкви України (ПЦУ), єпископ Авраамій повідомив, що після влучання та пожежі з лаври евакуювали стародавні ікони та інші святині.

Крім того, сталося масштабне займання будівлі Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал", про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій. 

Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна повідомила про атаку на Національну кіностудію імені Олександра Довженка в Києві.

"Внаслідок влучання пошкоджено костюмний цех. Знищено найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України. У студії перебували близько ста тисяч костюмів і три мільйони одиниць різноманітного одягу. Також пошкоджено інші корпуси та будівлі кіностудії", - написала Тетяна Бережна.

 
Пожежа в Успенському соборі в Києві
Фото: Ukrainian Culture Ministry/Handout/REUTERS

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.