У Роттердамі провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця

У Роттердамі на кладовищі "Кросвейк" провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

У церемонії взяли участь заступниця керівника ОП Ірина Верещук, посол України в Нідерландах Андрій Костін, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, представники української громади Нідерландів і "Пласту", Української стрілецької громади Канади та Українського національного об'єднання Канади, а також духовенство Української греко-католицької церкви.

Прах Євгена Коновальця повернуть в Україну та тимчасово перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Церемонія прощання відбудеться у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Усі деталі повідомлять додатково. 

Євген Коновалець (14 червня 1891 – 23 травня 1938) – співзасновник та керівник Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН).

У жовтні 1922 року Коновалець з дружиною Ольгою Федак був змушений назавжди виїхати з Галичини. Подружжя проживало в Берліні, Женеві, Римі. 23 травня 1938 року в Роттердамі полковник Євген Коновалець був убитий під час спецоперації НКВД Павлом Судоплатовим.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".