Польща надала дозвіл на пошуки загиблих українців на Холмщині 1944 року

Польща видала дозвіл на проведення Україною пошукових робіт на території села Ласків на Холмщині у місці ймовірного поховання українців, убитих у березні 1944 року.

Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

"Отримання дозволу є результатом домовленостей українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань, що діє з ініціативи міністерств культури обох країн", – зазначив Іван Вербицький.

Українська сторона понад рік чекала на дозвіл Польщі для проведення пошукових робіт на її території. Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

"Рішення щодо Ласкова показує, що українсько-польський діалог у питаннях історичної пам'яті може давати конкретні результати. Сподіваємося, що наступним кроком стане отримання всіх необхідних дозволів для українських пошукових та ексгумаційних робіт у Сагрині та інших місцях, де поховані українські жертви.Ми прагнемо встановлення історичної правди, гідного вшанування загиблих і рівного ставлення до пам'яті українців та поляків. Саме на такій основі можна будувати справжнє українсько-польське порозуміння" - наголосив Святослав Шеремета, депутат Львівської обласної ради, керівник Меморіально-пошуковий центр "Доля".

У березні 1944 року підрозділи польського підпілля, зокрема Армії Крайової та Батальйонів хлопських (що складалися переважно з селян), здійснили масові напади на українські села Холмщини. В ході цієї операції, за даними УІНП, було вбито від 1500 до 2000 українців.

 
Фото: Vladyslav Musiienko / PAP

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.