IN MEMORIAM: На війні загинув співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк

19 вересня на фронті загинув колишній політв'язень Кремля, громадський і політичний діяч, співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк.

Про це сповістив колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.

"Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим", - зазначив Ягун.

Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині. Після закінчення школи працював токарем на рівненському заводі "Газотрон". У 1982–1984 роках проходив строкову військову службу, після чого повернувся до Рівного та працював на місцевому льонокомбінаті, заводі тракторних запчастин і "Газотроні". Також працював журналістом газети "Наша справа".

Карпюк був головою рівненського осередку Української національної асамблеї та одним із керівників УНА-УНСО. У 1998 та 2002 роках балотувався до Верховної Ради за списками УНА-УНСО.

У 2000–2001 роках брав участь в акції "Україна без Кучми", за що був засуджений до 4,5 року ув'язнення. У 2015 році Європейський суд з прав людини постановив виплатити Карпюку компенсацію у три тисячі євро через порушення його прав під час розгляду справи про події 9 березня 2001 року.

У березні 2014 року Миколу Карпюка затримали при в'їзді до Росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року ув'язнення за обвинуваченнями у злочинах, пов'язаних із першою чеченською війною. Карпюк заперечував свою участь у бойових діях у Чечні. Російська правозахисна організація "Меморіал" визнала його та Станіслава Клиха політичними в'язнями. У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну в межах обміну утримуваними особами.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.