У памʼять про загиблого на війні випускника Володимира Марищука УКУ заснував стипендіальний фонд

УКУ започатковує іменний сталий стипендіальний фонд Володимира Марищука — випускника Гуманітарного факультету і військовослужбовця, який віддав життя за Україну.

Володимир Марищук навчався на бакалаврській і магістерській програмах з історії в Українському католицькому університеті.

"Він любив своє рідне містечко Бібрку, захоплювався футболом, з дитинства цікавився історією. Університетські роки — студентські мандрівки, практики й спільноту УКУ — згадував як один із найсвітліших періодів свого життя", - розповіли в УКУ.

У 2023 році Володимир мобілізувався до 47-ої окремої механізованої бригади "Маґура". Брав участь у Курській операції. Перед останнім виїздом на позиції зателефонував рідним попрощатися і сказав: "Це мій вибір".

У памʼять про Володимира Марищука Український католицький університет відкриває сталий стипендіальний фонд. Його мета – зібрати 100 тисяч доларів. Ця сума формуватиме ендавмент: основний капітал фонду інвестується, а прибуток від інвестицій щороку спрямовується на стипендійну підтримку студентів, які не мають можливості оплатити навчання.

"Так памʼять про Володимира житиме не лише у спогадах рідних, друзів, викладачів і спільноти УКУ. Вона стане частиною майбутнього університету – через студентів, які отримають можливість навчатися, зростати, служити Україні та памʼятати про Героїв, завдяки яким це майбутнє можливе", - наголошують в УКУ.

Підтримати сталий стипендіальний фонд імені Володимира Марищука можна за посиланням.

 
Володимир Марищук

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.