На Сицилії відкрили меморіальну дошку на честь українських козаків

У Палермо відкрили меморіальну дошку українською мовою на честь українських козаків, які у XVII столітті зробили внесок у спорудження Санктуарію Святої Розалії на горі Монте-Пеллегріно.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.

Історія, яка пов'язує українських козаків із однією з головних святинь Палермо, бере початок у грудні 1627 року. Тоді до міста прибули козаки на чолі з Марком Якимовським, які напередодні звільнилися з турецької неволі. Козаки підняли повстання на галері поблизу острова Лесбос і звільнили близько 220 християнських невільників, більшість із яких були українцями. Після небезпечної морської подорожі вони дісталися Сицилії.

7 грудня 1627 року козаки відвідали святилище Святої Розалії на горі Монте-Пеллегріно. Це відбулося лише через кілька років після віднайдення мощей святої, які стали для мешканців Палермо символом порятунку міста від епідемії чуми. На знак вдячності за визволення з багаторічної неволі козаки пожертвували частину здобутих трофеїв на спорудження храму. Будівництво Санктуарію на той час лише розпочиналося.

"Сьогодні про цю історію нагадують дві меморіальні таблиці у Санктуарії – латиною та італійською мовою. Нова таблиця українською відтворює зміст історичних написів і водночас уточнює дату події та ім'я козацького ватажка відповідно до сучасних історичних досліджень", – підкреслили в МЗС.

У відкритті меморіальної дошки взяли участь посол України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені Андрій Юраш, Архієпископ-Митрополит Палермо, Примас Сицилії Коррадо Лорефіче, представники української громади, місцевої та регіональної влади, духовенство та численні паломники. Напередодні учасники заходів також долучилися до традиційного паломництва до Санктуарію.

"Ця історія нагадує про глибокі європейські та середземноморські виміри української історії та багатовікові зв'язки між Україною, Сицилією та Святим Престолом. Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свободу, пам'ять про козаків, які майже 400 років тому самі боролися за звільнення з неволі, набуває особливого символічного значення", – йдеться у дописі.

А вже 7 грудня 2027 року, у 400-ту річницю прибуття українців до Палермо, заплановане особливе українське паломництво до Санктуарію Святої Розалії.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".