Служба зовнішньої розвідки України передала до Галузевого державного архіву УІНП документи щодо польсько-українських відносин 1939–1947 рр.

Службою зовнішньої розвідки України передано до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті 15 розсекречених справ у 32 томах на 5384 аркушах щодо соціально-політичної, економічної ситуації на території Західної України й Польщі в 1939–1947 рр. та міжетнічних стосунків між поляками й українцями.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

Таке передавання СЗРУ архівних справ радянського періоду до ГДА УІНП відбулося вперше. Серед документів: справи про політичну й соціально-економічну ситуацію в Польщі; діяльність на території сучасних західних областей України та тогочасної Польщі у 1944–1945 роках польських націоналістичних партій, об'єднань і збройних загонів; колишніх командувачів польської Армії Крайової; орієнтування нкдб срср та інших органів щодо антирадянської діяльності польського націоналістичного руху; агентів, впроваджених радянськими спецслужбами в середовище ОУН, польські партії та формування.

Ці матеріали наочно розкривають масштабну діяльність радянських спецслужб, спрямовану на знищення польського підпілля, що загалом суттєво позначалося на дестабілізації українсько-польських відносин у той період.

Крім того, передано низку документів про приклади порозуміння між українцями й поляками, поширення представниками польського підпілля листівок із закликом до українського населення разом діяти проти спільного ворога – гітлерівського і радянського режимів, так само листівки і звернення ОУН до поляків про порозуміння.

Представники СЗРУ зазначали, що під час складання документів чекісти свідомо добирали  негативні приклади діяльності ОУН, УПА і польських націоналістичних організацій. Це робилося для того, щоб показувати український національно-визвольний рух і польське антирадянське підпілля в негативному світлі, дискредитувати його перед громадськістю і виправдовувати заходи з їхнього жорстокого придушення й ліквідації.

Передавання справ відбулося 8 вересня в Дипломатичній академії МЗС України імені Г. Удовенка в рамках презентації історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років". Ця інфраструктура є частиною однойменного науково-пошукового проєкту, який започатковано Українським інститутом національної пам'яті у 2018 році. Вона містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.

Ця подія є одним з перших практичних кроків у реалізації ініціативи Президента України, спрямованої на врегулювання чутливих питань спільної українсько-польської історії. Водночас це один зі шляхів протидії російським дезінформаційним і пропагандистським наративам, спрямованим на маніпулювання історією та погіршення українсько-польських відносин. 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.