У Львові оцифрували особову справу студента Степана Бандери

Державний архів Львівської області виклав у відкритий доступ оцифровані документи, серед яких особова справа студента Львівської політехніки Степана Бандери.

Оцифровані матеріали опублікували на сайті Державного архіву Львівської області.

Першим на них звернув увагу журналіст та дослідник історії Львова Денис Мандзюк.

Серед оцифрованих документів польською мовою є реєстраційні картки з деканату сільськогосподарсько-лісничого факультету студента Бандери, де зазначені предмети, кількість годин, які він прослухав на різних курсах, а також прізвища викладачів, які читали лекції.

В особовій справі вказана особиста інформація студента – дата і місце народження, його національність і віросповідання, місце проживання батьків. Також там зазначено, що вступив Степан Бандера на основі іспитів матури в гімназії.

Упродовж 1929–1933 років Степан Бандера навчався на агрономічному відділі Вищої політехнічної школи. Проте диплом інженера він так і не отримав через політичну діяльність та арешт.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.