У Польщі розпочали пошуки поховань загиблих українців

У селі Ласків у Польщі розпочалися пошукові дослідження місць поховань осіб, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни.

Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.

Пошукові роботи проводять на території православного кладовища в Ласкові, що входить до гміни Мірче Грубешівського повіту. Вони відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих Українсько-польською робочою групою у справах гідних поховань.

Український інститут національної пам'яті забезпечує проведення експедиції. Пошукові роботи здійснює львівське комунальне підприємство "Доля", яке спеціалізується на пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. Дозвіл на проведення експедиції польська сторона надала 31 серпня 2026 року.

Метою досліджень є виявлення місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. Пошукові роботи в Ласкові мають на меті встановити місця поховань загиблих та забезпечити їхнє гідне вшанування.

Це вже друга пошукова експедиція української сторони на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року українські фахівці проводили пошуково-ексгумаційні роботи в селі Юречкова на підставі офіційного дозволу польської влади.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.