У Польщі розпочали пошуки поховань загиблих українців

У селі Ласків у Польщі розпочалися пошукові дослідження місць поховань осіб, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни.

Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.

Пошукові роботи проводять на території православного кладовища в Ласкові, що входить до гміни Мірче Грубешівського повіту. Вони відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих Українсько-польською робочою групою у справах гідних поховань.

Український інститут національної пам'яті забезпечує проведення експедиції. Пошукові роботи здійснює львівське комунальне підприємство "Доля", яке спеціалізується на пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. Дозвіл на проведення експедиції польська сторона надала 31 серпня 2026 року.

Метою досліджень є виявлення місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. Пошукові роботи в Ласкові мають на меті встановити місця поховань загиблих та забезпечити їхнє гідне вшанування.

Це вже друга пошукова експедиція української сторони на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року українські фахівці проводили пошуково-ексгумаційні роботи в селі Юречкова на підставі офіційного дозволу польської влади.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".