Мирослав Маринович отримав премію "In Veritate"

Урочиста церемонія відбулася 25 вересня у Кракові в рамках XXVI Міжнародної конференції "Роль християн у процесі європейської інтеграції".

Про це повідомили в УКУ.

Правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи та радник ректора УКУ Мирослав Маринович став другим українцем в історії премії: у 2022 році її отримав митрополит Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України.

Нагорода "In Veritate" для Мирослава Мариновича є не лише визнанням його багаторічної правозахисної та суспільної діяльності. Вона стала знаком того, що простір для польсько-українського діалогу залишається відкритим – і що в Польщі є середовище, готове його підтримувати.

"Я переконаний, що нашим обов'язком сьогодні є набратися подібної мужності й мудрості або – посилаючись на слова Літургії – "піднести вгору серця", а також будувати простір взаємної довіри між обома нашими народами", – наголосив Мирослав Маринович.

Фундація імені єпископа Тадеуша Пєронка присуджує нагороду "In Veritate" з 2019 року за видатну позицію та досягнення у поєднанні християнських і європейських цінностей. Її назва походить від єпископського девізу Тадеуша Пєронка – "In veritate" ("У правді"). 

Нагорода має форму бронзової статуетки, яку створив краківський скульптор, професор Академії мистецтв Ян Тутай. На ній зображено Вавельську катедру та європейські зірки – символи християнської та європейської ідентичності. Цьогорічною лауреаткою нагороди також стала польська юристка, колишня уповноважена з прав людини Польщі проф. Ірена Ліпович.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.