Спецпроект

Росія приватизує... князя Рюрика

Де відбудуться урочистості з нагоди 1150-ліття російської державності? Претендентів - три. Києва, слава Богу, серед них немає)

Представники російської громадськості та депутати Державної Думи РФ "озаботились" цікавим історичним питанням - звідки саме прибув у місто Стара Ладога варязький князь Рюрик? Для з'ясування буде скликано спеціальну наукову конференцію. Про це заявила Людмила Губчевська, директор історико-архітектурного музея-заповідника.

Річ у тім, що віднедавна історики, при сприянні Кремля, активно просувають ідею Старої Ладоги, що нині є райцентром у Ленінградській області, як "древньої столиці Русі". Київ, який опинився поза кордонами сучасної Росії, на цю роль підходить не дуже. Задіяно чималі сили та ресурси, щоб довести співгромадянам віднайдення нової столиці.

Раніше "Общественная палата" Ленінградської області звернулась до вищої влади з закликом провести урочистості з нагоди 1150-річчя російської державності саме в Старій Ладозі. На думку археолога Анатолія Кірпічнікова, який посилається на "Повість минулих літ", саме в Ладогу в 862 році прибув князь Рюрик. 

На славу "столиці Древньої Руси" висунули претензії також російські міста Великий Новгород та Ростов Великий.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.