Спецпроект

Перша Світова війна нарешті закінчилася

3 жовтня Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Із дня підписання Версальського договору пройшло понад 90 років. Сьогодні німці переведуть останню велику суму - 70 мільйонів євро. Більшу частину грошей отримають Франція і Бельгія, повідомляє УНІАН.

Версальський договір, складений країнами-переможцями, зокрема США, Францією, Великобританією та Бельгією, німці підписали 28 червня 1919 року. Він офіційно поклав край Першій світовій.

Малюнки англійського танкіста Першої Світової можна подивитися у розділі "Блогосфера"

Німці, крім повернення ряду територій і своїх колоній переможцям, зобов`язалися виплатити репарації на величезну суму 226 мільярдів рейхсмарок.

До 1952 року борг частково погасили. Після розділу території Німеччини німецькі платежі було припинено до її возз`єднання.

Вважається, що величезні репарації, накладені переможцями Першої Світової війни, частково стали причиною розвалу німецької економіки та приходу до влади Адольфа Гітлера, який відмовився їх виплачувати, зазначає Бі-Бі-Сі.

"Історична Правда" пропонує переглянути зворушливий кліп Пола Маккартні (1983 року) про Першу Світову - "Труби миру":

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.