Спецпроект

Депутат-регіонал виліз із "Криївки"

Співвласник популярного львівського ресторану «Криївка» Андрій Худо переконаний, що завдяки цьому закладу багато було зроблено для порозуміння між росіянами та українцями щодо ставлення до УПА.

Так Андрій Худо відреагував на заяву народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова, що львівський ресторан «Криївка» треба закрити за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

«Але ми, напевне, для порозуміння між росіянами та українцями стосовно УПА зробили більше, ніж всі оці політики, які й розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Росіяни, виходячи із нашої «Криївки», зовсім по-іншому сприймають УПА, в позитивному напрямі. Тому всі такі заяви в мене викликають посмішку і нерозуміння», - сказав Худо у телефонному коментарі для ZAXID.NET .
 
Водночас співвласник мережі ресторанів «Фест» наголосив, що слово «москаль», яке образило народного депутата, не тотожне слову «росіянин».

«Якщо він не сприймає частину концепції, значить, він - не наш клієнт. Нехай не ходить у наш ресторан, нехай ходить у ресторан партизанської слави», - сказав Худо.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.