Спецпроект

Польським археологам, які працюють під Смоленськом, заважає дощ

Десяти польським археологам, які збирають рештки катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом, вже кілька діб не дає працювати сильний дощ. До кінця експедиції залишилося лише п'ять днів.

Група спеціалістів Інституту археології польської Академії наук працює під Смоленськом від 13 жовтня. Їм залишилося дослідити ще біля 5 тисяч квадратних метрів території, яка з кожим днем все більше перетворюється на багнюку, повідомляє Tok FM .

- Якби це була звичайна археологічна експедиція, то під час дощу ми б займалися інвентаризацією знахідок, - сказав доктор Даріуш Ґлувка. - Але зараз ми працюємо з подвійною силою.

Завданням експедиції є детальне дослідження території за допомогою стандартного археологічного інструментарію, а також лазерних теодолітів і металошукачів.

Останнім днем експедиції визначено 27 жовтня, і археологам залишається ще третина від запланованого обсягу робіт. За словами Ґлувки, грунт на місці катастрофи складається переважно з глини, тому дощі утруднюють пошуки. 

Арехологи чітко описуюють і документують кожну знахідку, хоч і не завжди уявляють, що саме вони знайшли.

Науковці працюють на місці катастрофи з дозволу російської сторони, яка відгукнулася на прохання польської прокуратури про додатковий огляд території з метою "виявлення можливих залишків людських жертв, фрагментів літака, його обладнання або майна пасажирів".

Тим часом джерела в російській прокуратурі повідомляють, що слідчі Міжнародного авіаційного комітету (міждержавна структура в межах СНД) визнали винуватцем трагедії польську сторону.

Найближчим часом це буде повідомлено офіційно, пише Газета.ру.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.