Спецпроект

Завдяки витоку інформації кампанія в Іраку стала найбільш документованою війною в історії

Чергова сенсація від WikiLeaks - витік інформації про деталі іракської кампанії. Жодної аналітики, просто звіти про смерті, поранення і теракти. Зі 109 тисяч загиблих 66 тисяч - цивільні громадяни.

В США відбувся найбільший за масштабами витік засекречених матеріалів щодо війни в Іраці - 392 тисяч документів із Пентагону. Йдеться не про аналітичні записки, а про звичайні щоденні звіти американських військових - від початку кампанії до 2010 року.

Однак з цих звіті можна скласти уявлення про перебіг кампанії загалом. Ось статистика, яку уклали журналісти "Ґардіан". Нарешті можна дізнатися точну кількість загиблих за шість років війни (за винятком кількох днів, даних по яким немає) - 109 032.

З цих 109 тисяч - 3771 боєць міжнародної коаліції, 66081 цивільний, 23984 іракських бойовики і 15196 іракських правоохоронців та урядовців.

Загалом витік від WikiLeaks робить війну в Іраку найдетальніше документованою з усіх війн в історії.

Для прикладу: інфографіку про один день війни в Іраку (з лінком на звіт по кожному конкретному випадку) можна подивитися ось тут

WikiLeaks - міжнародна організація, який дозволяє усім бажаючим відносно легко і безпечно "зливати" і каталогізувати інформацію, котру не можна оприлюднити іншим чином. В її активі багато сенсаційних звітів - від секти саєнтологів до екологічних катастроф.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".