Спецпроект

Завдяки витоку інформації кампанія в Іраку стала найбільш документованою війною в історії

Чергова сенсація від WikiLeaks - витік інформації про деталі іракської кампанії. Жодної аналітики, просто звіти про смерті, поранення і теракти. Зі 109 тисяч загиблих 66 тисяч - цивільні громадяни.

В США відбувся найбільший за масштабами витік засекречених матеріалів щодо війни в Іраці - 392 тисяч документів із Пентагону. Йдеться не про аналітичні записки, а про звичайні щоденні звіти американських військових - від початку кампанії до 2010 року.

Однак з цих звіті можна скласти уявлення про перебіг кампанії загалом. Ось статистика, яку уклали журналісти "Ґардіан". Нарешті можна дізнатися точну кількість загиблих за шість років війни (за винятком кількох днів, даних по яким немає) - 109 032.

З цих 109 тисяч - 3771 боєць міжнародної коаліції, 66081 цивільний, 23984 іракських бойовики і 15196 іракських правоохоронців та урядовців.

Загалом витік від WikiLeaks робить війну в Іраку найдетальніше документованою з усіх війн в історії.

Для прикладу: інфографіку про один день війни в Іраку (з лінком на звіт по кожному конкретному випадку) можна подивитися ось тут

WikiLeaks - міжнародна організація, який дозволяє усім бажаючим відносно легко і безпечно "зливати" і каталогізувати інформацію, котру не можна оприлюднити іншим чином. В її активі багато сенсаційних звітів - від секти саєнтологів до екологічних катастроф.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.