Спецпроект

Завдяки витоку інформації кампанія в Іраку стала найбільш документованою війною в історії

Чергова сенсація від WikiLeaks - витік інформації про деталі іракської кампанії. Жодної аналітики, просто звіти про смерті, поранення і теракти. Зі 109 тисяч загиблих 66 тисяч - цивільні громадяни.

В США відбувся найбільший за масштабами витік засекречених матеріалів щодо війни в Іраці - 392 тисяч документів із Пентагону. Йдеться не про аналітичні записки, а про звичайні щоденні звіти американських військових - від початку кампанії до 2010 року.

Однак з цих звіті можна скласти уявлення про перебіг кампанії загалом. Ось статистика, яку уклали журналісти "Ґардіан". Нарешті можна дізнатися точну кількість загиблих за шість років війни (за винятком кількох днів, даних по яким немає) - 109 032.

З цих 109 тисяч - 3771 боєць міжнародної коаліції, 66081 цивільний, 23984 іракських бойовики і 15196 іракських правоохоронців та урядовців.

Загалом витік від WikiLeaks робить війну в Іраку найдетальніше документованою з усіх війн в історії.

Для прикладу: інфографіку про один день війни в Іраку (з лінком на звіт по кожному конкретному випадку) можна подивитися ось тут

WikiLeaks - міжнародна організація, який дозволяє усім бажаючим відносно легко і безпечно "зливати" і каталогізувати інформацію, котру не можна оприлюднити іншим чином. В її активі багато сенсаційних звітів - від секти саєнтологів до екологічних катастроф.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.