Спецпроект

Японо-мат для президента Медведєва

Візит президента Російської Федерації Дмитра Медведєва на Курильські острови, до речі - перший візит радянського чи російського лідера в ті місця, викликав гостру реакцію офіційного Токіо.

Глава японського уряду Наото Кан висловив жаль у зв'язку з поїздкою президента РФ на Курили. Японія не визнає факту належності чотирьох островів південнокурильської гряди (Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї) Росії, а доти - СРСР. 

 За повідомленням агентства "Регнум", японські ЗМІ розповсюдили повідомлення, що Токіо "розглядає можливість застосування заходів у відповідь відносно Росії". Зокрема, не виключається відкликання посла з Москви або тимчасовий виїзд керівника дипломатичної місії на батьківщину.

Президент Медведєв дав зрозуміти, що  позиція РФ щодо належності Південного Сахаліну та Курильських островів - "дуже важливого регіону для Росії" - не змінилась. І приєднання цих територій до Радянського Союзу у 1945 році не обговорюється.

Нагадаємо, що проблемні "північні території" були віддані СРСР рішенням Ялтинської конференції 1945 року країн-учасниць антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні і захоплені внаслідок Курильської десантної операції радянських військ. Переважаюче місцеве населення - японці - були "добровільно" депортовані з власних домівок у материкову Японію. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.