Спецпроект

У Варшаві збирають гроші на кладовища у Львові

1 листопада поляки вшановують померлих. Католицьке свято Всіх Святих, коли живі віддають шану померлим, у Польщі відзначають на державному рівні.

Цього дня польські митці традиційно збирають гроші на відновлення старих кладовищ. Упродовж останніх років завдяки такій ініціативі вдалося відреставрувати сотні надмогильних пам'ятників відомих поляків.

Цьогорічна акція збирання грошей на відновлення старих кладовищ у Польщі вже тридцять шоста. Започаткував її польський письменник Єжи Вальдорф, який чверть століття з власної ініціативи опікувався меморіальним кладовищем "Повонзки" у Варшаві.

Щороку 1 листопада, коли поляки масово відвідують могили близьких, Вальдорф разом із друзями-митцями організовував на цвинтарі збирання грошей. Зібрані кошти митці вкладали в реставрацію пошкоджених часом могил.

Шляхетна ініціатива настільки сподобалася полякам, що варшавський звичай поширився по різних містах країни. Відвідувачі кладовищ щедро жертвують на реставраційні роботи, коли їх про це просять відомі актори, художники, чи журналісти. Деякі митці беруть участь у цій акції з року в рік.

Цього року тільки у Варшаві пожертви на відновлення старих надмогильних пам'ятників збирали понад 250 представників польської культури. Лише минулого року спеціальний комітет, створений варшавськими митцями, вклав у порятунок могил понад півмільйона злотих, тобто понад 120 тисяч євро.

Частину зібраних 1 листопада коштів митці призначають на реставрацію польських надмогильних пам'ятників у Вільнюсі та у Львові. Акції збирання коштів на потреби кладовищ широко висвітлюють польські медіа, тому ці заходи стають загальнонаціональними уроками культури й патріотизму.

Джерело: Радіо свобода

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.