Спецпроект

Завтра розлючені кияни розкажуть чиновникам ЮНЕСКО про варварство забудовників

Міжнародній громадськості нагадають про "елітну" нерухомість на Гончара і плани багатоповерхівки на Пейзажній алеї - в охоронюваній зоні.

Завтра перед приміщенням Державної служби з питань національної культурної спадщини (Івана Мазепи, 21 - корпус 20) відбудеться пікет мешканців Києва, які протестують проти незаконної забудови охоронних зон ЮНЕСКО. Організатори акції - мешканці вулиць Гончара та Пейзажної алеї, громадські активісти.

Мета пікету - проінформувати делегацію ЮНЕСКО, яка зараз перебуває з робочим візитом у Києві, про вражаючі масштаби варварської забудови в охоронних зонах, і закликати їх дати належну експертну оцінку впливу цих будівництв на збереження об'єктів, які знаходяться під охороною організації.

2-5 листопада в Україні перебувають Франческо Бандарін, директор Центру Світової спадщини, Анна Сидоренко-Дюлом, директор Европейского сектора Юнеско, а також Регіна Дюрігелло - директор ІКОМОС.

Початок пікету - об 11:40.

Україна у Світовій спадщині ЮНЕСКО представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.