Спецпроект

Завтра розлючені кияни розкажуть чиновникам ЮНЕСКО про варварство забудовників

Міжнародній громадськості нагадають про "елітну" нерухомість на Гончара і плани багатоповерхівки на Пейзажній алеї - в охоронюваній зоні.

Завтра перед приміщенням Державної служби з питань національної культурної спадщини (Івана Мазепи, 21 - корпус 20) відбудеться пікет мешканців Києва, які протестують проти незаконної забудови охоронних зон ЮНЕСКО. Організатори акції - мешканці вулиць Гончара та Пейзажної алеї, громадські активісти.

Мета пікету - проінформувати делегацію ЮНЕСКО, яка зараз перебуває з робочим візитом у Києві, про вражаючі масштаби варварської забудови в охоронних зонах, і закликати їх дати належну експертну оцінку впливу цих будівництв на збереження об'єктів, які знаходяться під охороною організації.

2-5 листопада в Україні перебувають Франческо Бандарін, директор Центру Світової спадщини, Анна Сидоренко-Дюлом, директор Европейского сектора Юнеско, а також Регіна Дюрігелло - директор ІКОМОС.

Початок пікету - об 11:40.

Україна у Світовій спадщині ЮНЕСКО представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.