Спецпроект

Історики в Росії пропонують встановити свято "День Стародавньої Русі" для країн СНД

"Началом Русского Мира" називають похід київського князя Аскольда на Константинополь, який забезпечив "міжнародне дипломатичне визнання Русі".

28-30 жовтня 2010 р. у Санкт-Петербурзі і Старій Ладозі за підтримки ЮНЕСКО пройшла Міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу", присвячена 1150-річчю походу русів на Константинополь у 860 р. і наступного міжнародного дипломатичного визнання Русі як самостійної держави .

Організаторами конференції виступили
виступили Інститут російської історії РАН, Санкт-Петербурзьке відділення Російського інституту культурології, кафедра ЮНЕСКО з компаративних досліджень духовних традицій, Грецька національна рада клубів і культурних центів ЮНЕСКО та інші організації.

У роботі міжнародної конференції взяли участь вчені з Росії, України, Білорусі, Греції, Франції та Швеції. В її рамках також було проведено три круглих столи на теми: "Похід русів на Константинополь у 860 р. і міжнародне визнання державності Русі", "Норманісти і антінорманісти - три століття протистояння", "Архетипи релігійної свідомості Східної Європи".

Учасники конференції у своїх доповідях підкреслювали, що початок становлення Русі як незалежної держави необхідно виводити не від запрошення на престол династії Рюриковичів (862 р.), а від першого відомого дипломатичного визнання Русі на міжнародному рівні (860 р.), повідомляє прес-служба "Початків Руського світу".

Така подія, на думку більшості учасників конференції, сталася 1150 років тому, коли в червні 860 року після тижневої облоги флотом русів на чолі з князем Аскольдом столиці Візантійської імперії - Константинополя між двома країнами був укладений мирний договір, який "уперше поєднав Русь і Візантію узами дружби і міждержавних відносин".

Як повідомляє прес-сужба, учасники конференції доручили її оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, Україні і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Крім цього, під час засідання конференції в Старій Ладозі 30 жовтня, її учасниками була прийнята резолюція про необхідність включення пам'яток музею-заповідника "Стара Ладога" в список пам'яток світової культури ЮНЕСКО.

Міжнародна наукова конференція «Початки Руського світу» буде проводитися щорічно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.