Спецпроект

Львівські комуністи відзначатимуть день більшовицького заколоту в сусідній державі, але дуже тихо

Перший секретар Львівського обкому КПУ Михайло Стула вважає "великою помилкою" і регіоналів, і литвинівців, те, що вони не підтримали проект постанови про встановлення 7 листопада - Дня Жовтневої революції - державним святом в Україні.

«На превеликий жаль ніякі щирі українці не розуміють того, що Україна відбулася 7 листопада 1917 року. Бо до 1917 року поняття України на превеликий жаль не було», - сказав М.Стула, наголосивши, що українські землі буди під Австрією, «під поляками, а по самі Броди була Русская империя».

Відповідаючи на запитання ZAXID.NET про те, чи планують львівські комуністи 7 листопада якісь заходи, М.Стула зауважив: «Обов'язково плануються».

Проте він відмовився конкретизувати, де та які. Він зазначив, що це пов'язано з тим, що цього року 17 вересня під час відзначення річниці входу Червоної армії на території західних областей України та Білорусі 1939 року, у натовп увірвались представники «Свободи», зчинили побоїще, «потрощили апаратуру».

2 листопада лише 29 народних депутатів проголосували за проект закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових і неробочих днів), який передбачає відзначати як державне свято 7 листопада - День Жовтневої революції.

День початку більшовицького заколоту не є державним святом і в самій Росії. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.