Спецпроект

Крейсер "Аврору" перетворили з корабля на "баржу, де можна творити що завгодно"

Чиновникам і бізнесменам у Москві та Петербурзі пропонують купити квитки на новорічну вечірку на крейсері "Аврора", який виводиться зі складу ВМФ, заявив "Интерфаксу" член оргкомітету Нахімовських Морських зборів Міхаіл Богданов.

"Незважаючи на активне обговорення питання про передачу "Аврори" музейникам, за наявною в нас інформацією, заможним людям у Москві та Петербурзі вже пропонують придбати квитки на новорічну вечірку на крейсері", - сказав М. Богданов, - "військовий корабель, фактично, перестає існувати, перетворюється у свого роду баржу, на якій її господарі можуть витворяти що завгодно".   

Він пояснив, що в Нахімовських морських зборах не намагаються оскаржувати наказ командування про повне переведення крейсера у відомство військово-морського музею, але пропонують не розформовувати екіпаж корабля.
   
"Військовий корабель - одне ціле зі своєю командою, розформувати екіпаж - все одно, що вбити "Аврору", - вважає М. Богданов.      

Раніше Головний штаб ВМФ РФ ухвалив рішення розформувати екіпаж корабля.   

"Військовий екіпаж крейсера буде розформовано до 1 грудня. Відповідну директиву підписав головком ВМФ адмірал Володимир Висоцький. Тим самим військова біографія крейсера завершена", - повідомляв представник Головного штабу ВМФ РФ. За його словами, на крейсері залишиться тільки обслуговуючий персонал в особі трьох прибиральниць і шести охоронців.

У 2009 році на крейсері була проведена вечірка, організована президентом інвестиційного фонду "Група ОНЕКСІМ" Михайлом Прохоровим. Пізніше бізнесмен заявляв про свою готовність взяти на себе фінансування корабля, якщо він буде переведений на баланс Петербурга.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.