Спецпроект

СЬОГОДНІ О 16:00 - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РАДІО-ДИКТАНТ

В День української писемності Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності. Торік взяло участь 12 тисяч людей.

Сьогодні православна церква вшановує день Нестора-літописця. На державному рівні це святкується як День української мови і писемності.

З цієї нагоди Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності.

Взяти участь у диктанті може кожен охочий, головне тільки відправити свою роботу сьогодні ж поштою (адресу продиктують). В іншому випадку роботу не приймуть.

"Ми перевіримо всі роботи і людям, які напишуть диктант без помилок, або вони будуть незначними, розішлемо заохочувальні призи", - розповів ТСН перший заступник директора Національної радіокомпанії України Анатолій Табаченко.  

За його словами, серед призів - радіоприймачі, які можуть ловити українське радіо (воно транслюється на середніх та ультракоротких хвилях), диски із записами голосів Сосюри, Рильського, Малишка, Симоненка та інших класиків української літератури, книги від Ліги українських меценатів

Диктант буде читати викладач української мови, автор підручників Олександр Авраменко. Перевіряти роботи, як повідомляється, будуть працівники радіо.

"Текст буде використаний сучасний, і кожен зможе потім звірити свою роботу з оригіналом. Диктант ми проводимо вже 10 років - у перших брало участь кілька тисяч чоловік, а в минулому році цифра сягала вже 12 тисяч! Я і сам кілька разів пробував писати диктант - кожного разу робив кілька помилок… Тих, хто не робить жодної помилки - буквально одиниці", - говорить Табаченко.

В Нацрадіокомпанії також зазначають, що розсилати назад роботи з перевіреними помилками не будуть – це дуже дорого.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.