Спецпроект

Львівська влада вшанує пам'ять студентів, розстріляних комуністами

Львівська облрада прийняла рішення про відзначення Дня пам'яті українських студентів, розстріляних комуністичним режимом у результаті "Процесу 59-ти" в 1941 році.

 За це рішення проголосували 82 депутати на сесії 9 листопада, повідомляє ЗІК.

Зокрема, депутати визначили 17 січня 2011 року Днем пам'яті за українськими студентами, розстріляними радянським комуністичним режимом у результаті «Процесу 59-ти» в 1941 році та доручили Львівській ОДА провести низку заходів:

- провести у цей день панахиду та урочисте покладання квітів до пам'ятної дошки на будинку Меморіалу "Тюрма на Лонцького",

- підготувати у Львівському історичному музеї та бібліотеках області експозиції, присвячені "Процесу 59-ти",

- забезпечити проведення тематичних науково-практичних конференцій, круглих столів та висвітлення процесу у ЗМІ.

У 2011 році виповнюється 70-та річниця від часу проведення у Львові "Процесу 59-ти" (або "Процесу другої екзекутиви ОУН").

Цей гучний політичний судовий процес відбувся у Львові 17-19 січня 1941 року над 59 молодими українцями, переважно студентами львівських вишів. Комуністичний режим обвинувачував їх в антирадянській діяльності та у приналежності до ОУН.

Підсудними були 37 юнаків та 22 дівчини, віком від 16 до 30 років - студенти Львівського університету, медичного та політехнічного інститутів, учні шкіл та гімназій Львова. Серед них був майбутній командувач УПА-Північ Дмитро Клячківський ("Клим Савур").

У результаті обвинувального вироку 19 студентів було розстріляно, 24 отримали по 10 років ув'язнення, 15 осіб отримали від 4 до 8 років тюрми.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.