Спецпроект

Львівська влада вшанує пам'ять студентів, розстріляних комуністами

Львівська облрада прийняла рішення про відзначення Дня пам'яті українських студентів, розстріляних комуністичним режимом у результаті "Процесу 59-ти" в 1941 році.

 За це рішення проголосували 82 депутати на сесії 9 листопада, повідомляє ЗІК.

Зокрема, депутати визначили 17 січня 2011 року Днем пам'яті за українськими студентами, розстріляними радянським комуністичним режимом у результаті «Процесу 59-ти» в 1941 році та доручили Львівській ОДА провести низку заходів:

- провести у цей день панахиду та урочисте покладання квітів до пам'ятної дошки на будинку Меморіалу "Тюрма на Лонцького",

- підготувати у Львівському історичному музеї та бібліотеках області експозиції, присвячені "Процесу 59-ти",

- забезпечити проведення тематичних науково-практичних конференцій, круглих столів та висвітлення процесу у ЗМІ.

У 2011 році виповнюється 70-та річниця від часу проведення у Львові "Процесу 59-ти" (або "Процесу другої екзекутиви ОУН").

Цей гучний політичний судовий процес відбувся у Львові 17-19 січня 1941 року над 59 молодими українцями, переважно студентами львівських вишів. Комуністичний режим обвинувачував їх в антирадянській діяльності та у приналежності до ОУН.

Підсудними були 37 юнаків та 22 дівчини, віком від 16 до 30 років - студенти Львівського університету, медичного та політехнічного інститутів, учні шкіл та гімназій Львова. Серед них був майбутній командувач УПА-Північ Дмитро Клячківський ("Клим Савур").

У результаті обвинувального вироку 19 студентів було розстріляно, 24 отримали по 10 років ув'язнення, 15 осіб отримали від 4 до 8 років тюрми.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.