Спецпроект

У Дніпропетровську повторно вшанували пам'ять 11 тисяч убитих нацистами євреїв

Меморіальну дошку з написом "Це - страшне місце" встановили на ЦУМі, на місці розбитої невідомими особами таблички.

У Дніпропетровську на будівлі Центрального універмагу відкрили меморіальну дошку на честь 11 тисяч євреїв, загиблих від рук нацистів, повідомляє УНІАН з посиланням на радіо "Свобода" і міжнародну громадську організацію "Інститут україніки".

Восени 1941 року окупанти зігнали місцевих євреїв саме до будівлі ЦУМу, звідси їх вели на розстріл. На меморіальній дошці – написи івритом та українською мовою "Це страшне місце".

Сама дошка є стилізованим зображенням розгорнутого сувою Тори. Авторами скульптурної композиції є Олександр Фрідкіс і Ростислав Шитиков.

Головний рабин Дніпропетровська Шмуель Камінецький підкреслив, що зберігати пам’ять про безвинних жертв – обов’язок народу. Він зазначив, що єврейська громада змогла врятувати від руйнування єврейське кладовище, звести в ботанічному саду пам’ятник розстріляним євреям і меморіальний комплекс "Мацеви".

Дошку встановили на місці розбитої невідомими особами таблички. Фундатор "нституту україніки" Олексій Лазько зазначив, що люди, які руйнують пам’ятні знаки, перш за все руйнують пам’ять та мораль.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.