Спецпроект

Пошуківці із загону імені отамана Орлика перепоховали 31 солдата Другої світової

Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

У Брусилівського районі Житомирщини пройшла церемонія перепоховання загиблих воїнів Великої Вітчизняної Війни, повідомляє сайт Брусилівської РДА.

Останки 31-го бійця знайшли спокій біля обеліска слави у с. Старицьке Брусилівського району. Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

Пошукову роботу та ідентифікацію загиблих проводив пошуковий загін імені Отамана Орлика.

Як повідомив "Історичній Правді" керівник загону Володимир Коротя, загиблих бійців Червоної армії було знайдено в селах Старицьке і Ястребна.

У Старицькому знайшли останки 14 солдат і одного офіцера, які загинули в рукопашній сутичці під час штурму німецьких позицій і при наступному артобстрілі.

У Ястребній знайдено останки 16 бійців. "Це була передова, тому дуже багато рваних - руки, ноги, жах...- сказав Коротя. - Один навіть із рубаним черепом від саперної лопатки".

Загиблі воїни належали до 38-ої армії Першого Українського фронту. Бої в регіоні тривали з 6 листопада по 26 грудня 1943 року.

За словами Володимира Короті, за два роки члени загону знайшли та перепоховали 46 воїнів Червоної армії (з них чотирьох вдалося ідентифікувати) і одного німця.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.