Спецпроект

Пошуківці із загону імені отамана Орлика перепоховали 31 солдата Другої світової

Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

У Брусилівського районі Житомирщини пройшла церемонія перепоховання загиблих воїнів Великої Вітчизняної Війни, повідомляє сайт Брусилівської РДА.

Останки 31-го бійця знайшли спокій біля обеліска слави у с. Старицьке Брусилівського району. Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

Пошукову роботу та ідентифікацію загиблих проводив пошуковий загін імені Отамана Орлика.

Як повідомив "Історичній Правді" керівник загону Володимир Коротя, загиблих бійців Червоної армії було знайдено в селах Старицьке і Ястребна.

У Старицькому знайшли останки 14 солдат і одного офіцера, які загинули в рукопашній сутичці під час штурму німецьких позицій і при наступному артобстрілі.

У Ястребній знайдено останки 16 бійців. "Це була передова, тому дуже багато рваних - руки, ноги, жах...- сказав Коротя. - Один навіть із рубаним черепом від саперної лопатки".

Загиблі воїни належали до 38-ої армії Першого Українського фронту. Бої в регіоні тривали з 6 листопада по 26 грудня 1943 року.

За словами Володимира Короті, за два роки члени загону знайшли та перепоховали 46 воїнів Червоної армії (з них чотирьох вдалося ідентифікувати) і одного німця.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.