Спецпроект

Львівська облрада віддала замок XVI століття у концесію приватному підприємцю

Зруйнований замок XVI -XVII століть у Старому селі, що на Львівщині, обласна влада віддала в оренду майже на 50 років львівському підприємцеві. Це уже друга пам’ятка архітектури в області, яку передали у приватні руки.

Львівщина стала першим регіоном, де пам’ятки архітектури віддають у концесію, повідомляє радіо "Свобода".

Старе село розташоване 18 кілометрів від Львова. Замок князів Острозьких збудований у кінці XVI-XVII століть у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Він розташований на гектарі землі і давно приваблює заможних людей. А ось туристів відлякує жахливий стан пам’ятки і відсутність інфраструктури.

Згідно концесійної угоди, 49 років замок у Старому селі перебуватиме в оренді у львівського ресторатора Михайла Риби, але й надалі залишатиметься у власності держави.
 
Щоби реставрувати пам’ятку, створити належну інфраструктуру, за попередніми підрахунками, потрібно щонайменше 300 мільйонів гривень. Михайло Риба відновлюватиме туристичну перлину з іншими підприємцями, але не називає конкретних імен цих заможних людей.

"Потрібно зупинити процес руйнування тих стін, які залишились. Від сьогодні я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити досліди, археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там є", – каже Михайло Риба.

До 2012 року концесіонер має врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013 – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати. Однак увесь цей час замок буде доступний для людей.
 
Концесія – це, з одного боку, порятунок для занедбаних пам’яток, наголошує у розмові львівський архітектор, член Українського комітету IKOMOС Микола Гайда. Однак держава має чітко визначити права інвесторів, що їм дозволено робити, а що заборонено, яким буде доступ до історичної пам’ятки у людей.

Найближчим часом обласна влада планує віддати у концесію Свірзький замок XVI століття. Два роки поспіль держава не виділяє жодної копійки на порятунок пам’яток архітектури Львівщини.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".