Спецпроект

Львівська облрада віддала замок XVI століття у концесію приватному підприємцю

Зруйнований замок XVI -XVII століть у Старому селі, що на Львівщині, обласна влада віддала в оренду майже на 50 років львівському підприємцеві. Це уже друга пам’ятка архітектури в області, яку передали у приватні руки.

Львівщина стала першим регіоном, де пам’ятки архітектури віддають у концесію, повідомляє радіо "Свобода".

Старе село розташоване 18 кілометрів від Львова. Замок князів Острозьких збудований у кінці XVI-XVII століть у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Він розташований на гектарі землі і давно приваблює заможних людей. А ось туристів відлякує жахливий стан пам’ятки і відсутність інфраструктури.

Згідно концесійної угоди, 49 років замок у Старому селі перебуватиме в оренді у львівського ресторатора Михайла Риби, але й надалі залишатиметься у власності держави.
 
Щоби реставрувати пам’ятку, створити належну інфраструктуру, за попередніми підрахунками, потрібно щонайменше 300 мільйонів гривень. Михайло Риба відновлюватиме туристичну перлину з іншими підприємцями, але не називає конкретних імен цих заможних людей.

"Потрібно зупинити процес руйнування тих стін, які залишились. Від сьогодні я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити досліди, археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там є", – каже Михайло Риба.

До 2012 року концесіонер має врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013 – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати. Однак увесь цей час замок буде доступний для людей.
 
Концесія – це, з одного боку, порятунок для занедбаних пам’яток, наголошує у розмові львівський архітектор, член Українського комітету IKOMOС Микола Гайда. Однак держава має чітко визначити права інвесторів, що їм дозволено робити, а що заборонено, яким буде доступ до історичної пам’ятки у людей.

Найближчим часом обласна влада планує віддати у концесію Свірзький замок XVI століття. Два роки поспіль держава не виділяє жодної копійки на порятунок пам’яток архітектури Львівщини.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.