Спецпроект

Наші політики все більше люблять насильство. Тепер хочуть побити Табачника

Кендзьор вважає, що Табачник ігнорує історичні аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами - синцями "під правим і лівим оком".

Депутат від НУНС Ярослав Кендзьор заявляє, що хотів би побити міністра освіти Дмитра Табачника.

Про це він сказав в ефірі телеканалу TBi, повідомляють Українські новини.

За його словами, Табачник ігнорує аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами.

"Якщо б я був десь поруч з Табачником, ось так як Гримчак був поруч зі Стогнієм, то я б Табачнику дві відзнаки під правим і лівим оком зробив. Бо жодні аргументи ось цьому вченому, жоден фактаж - нічого там не діє" , - сказав Кендзьор.

"Там, можливо, треба таким чином трошки розуму цьому унікальному неуку у багатьох сферах, і в історії в першу чергу... якраз може таким чином нагнати", - додав він.

Депутат вважає, що Табачнику необхідно навчитися поважати історію і мову країни, в якій він живе.

"Якби він (Табачник) був таким серйозним істориком, він би мав знати, що коли нас "визволили" в 1939 році, то перший комендант міста Львова пришпандорив Нептуну на площі Ринок... У нього тризуб, він його дав команду зрізати і приварити туди автомат ППШ", - додав депутат, коментуючи висловлювання Табачника щодо галичан.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.