Спецпроект

Чеський підручник з історії для 9 класу: ось як пишуть про Голодомор

"Неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі".

Завжди цікаво подивитися на себе очима сусідів. Ось як виглядає згадка про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. у чеському підручнику з історії для 9-го класу:

"Голодомор, що стався на Україні в 1932–33 рр., був жахливим лихом. Кількість жертв, за деякими оцінками, сягнула 7 млн. На Україні панує погляд, що голодомор штучно влаштували більшовики, а низка фахівців вимагає визнати його умисним геноцидом.

Адже неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі.

Вони були їм потрібні для постачання до міст, що розросталися у зв'язку з розбудовою промисловості. В обмін на збіжжя вони також купували за кордоном устатковання та не в останню чергу накопичували велетенські резерви на випадок війни.

Скан підручника зі згадкою про Голодомор

 Однак зерно через недбале зберігання гнило у сховищах під збройною охороною, тоді як по селах мерли люди, яким військо перешкоджало податися деінде. Окрім того, ухвалено закон про розкрадання державної власності, за яким могли стратити й того, хто підібрав на колгоспному полі кілька колосків.

Становище було таке жахливе, що люди від голоду йшли на людожерство. Влада у відповідь розвішувала оголошення "Їсти мертвих дітей — варварство".

Вихідні дані книжки: Dějepis 9 pro základní školy Nejnovější dějiny. Veronika Válková. Vydavatel SPN-pedagogické nakladatelství, 2009

Джерело: Вільний Форум

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.