Спецпроект

В Росії тепер хочуть один підручник з історії для всього СНД

Також депутати Думи та російські історики хочуть створити історичне товариство Росії - "таке, як було до революції".

Депутат Державної думи Росії Володимир Мединський (фракція "Єдина Росія") вважає, що в Міністерстві освіти і науки РФ треба створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Росії, про це він заявив, виступаючи в Держдумі РФ.

"Дуже добре, що в нас присутні депутати з братської України, депутати Верховної Ради. Необхідно запропонувати Міністерству освіти і науки (Росії) і, нарешті, створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД і розпочати цю роботу", - сказав Мединський. (Сьогодні в Держдуму прибула делегація депутатів ВР на чолі із заступником голови комітету з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки Миколою Романюком- УНІАН).

У той же час російський депутат заявив, що Росії потрібен єдиний підручник історії для середньої школи, яких на даний момент 35.

"Ми сьогодні спостерігаємо болюче граничне загострення інтересу до проблем історії. У світі продовжується боротьба за розум людей і переписування історії", - зазначив російський депутат.

За його словами, "потрібні чіткі державні історичні орієнтири, історичні канони, особливо якщо йдеться про шкільну освіту і масову освіту".

Депутат нагадав, що в листопаді спікер Держдуми РФ Борис Гризлов зустрічався з найвідомішими російськими істориками, які запропонували створити російське історичне товариство, як було до революції.

"Мені здається, цю ідею вчених, котра являє собою зразок державного підходу до проблем історії, треба підтримати всім фракціям", - заявив Мединський.

Він підкреслив, що ключовий момент сьогодні – питання підготовки єдиного підручника історії для середньої школи Росії.

"Я роздрукував мікроскопічним шрифтом 4 сторінки – це рекомендовані і допущені Міністерством освіти підручники історії для середньої школи на 2011 рік. З них тільки підручників з історії Росії – 35", - зазначив він.

За його словами, такого роду лінійка не просто породжує "сум`яття в головах", а й "для багатьох чиновників є серйозним бізнесом" - і вони заперечуватимуть проти єдиного державного підручника історії.

Нагадаємо, що у жовтні цього року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник повідомив, що під час засідання українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.