Спецпроект

Стовпи на кордоні з Молдовою пересунули, щоб виправити історичну помилку - МЗС

МЗС України прокоментував претензії Кишинева стосовно одностороннього демонтажу прикордонних стовпців на спільному кордоні. Київ заявив, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка повинна бути передана у власність України, включаючи землю під дорогою", - заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин.

Що стосується ситуації з прикордонними стовпами, то Україна, за його словами, діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих колонок.

"Це пов'язано з тим, що в 2005-2006 роках україно-молдовська робоча група з демаркації зробила дві помилки у визначенні місця встановлення прикордонних знаків - № 0608, 0609", - пояснив Волошин.

За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід'ємною частиною договору про держкордон.

Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення.

"На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, вперто не бажаючи провести переустановлення двох прикордонних стовпів, що в тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону", - наголосив представник зовнішньополітичного відомства України.

У МЗС України також запевнили, що ніякої політичної підоснови і ніяких спроб змінити лінію держкордону з української сторони немає.

"Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам вдасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки", - зазначив він.

***

Паланка - село в Штефан-Водському районі Молдови. Біля села розташована найсхідніша точка Республіки Молдова. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну.

Ділянка автодороги Одеса - Рені поблизу молдавського населеного пункту Паланка довжиною в 7,7 кілометрів (проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 року.

Україна наполягає на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.