Спецпроект

Стовпи на кордоні з Молдовою пересунули, щоб виправити історичну помилку - МЗС

МЗС України прокоментував претензії Кишинева стосовно одностороннього демонтажу прикордонних стовпців на спільному кордоні. Київ заявив, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка повинна бути передана у власність України, включаючи землю під дорогою", - заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин.

Що стосується ситуації з прикордонними стовпами, то Україна, за його словами, діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих колонок.

"Це пов'язано з тим, що в 2005-2006 роках україно-молдовська робоча група з демаркації зробила дві помилки у визначенні місця встановлення прикордонних знаків - № 0608, 0609", - пояснив Волошин.

За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід'ємною частиною договору про держкордон.

Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення.

"На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, вперто не бажаючи провести переустановлення двох прикордонних стовпів, що в тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону", - наголосив представник зовнішньополітичного відомства України.

У МЗС України також запевнили, що ніякої політичної підоснови і ніяких спроб змінити лінію держкордону з української сторони немає.

"Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам вдасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки", - зазначив він.

***

Паланка - село в Штефан-Водському районі Молдови. Біля села розташована найсхідніша точка Республіки Молдова. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну.

Ділянка автодороги Одеса - Рені поблизу молдавського населеного пункту Паланка довжиною в 7,7 кілометрів (проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 року.

Україна наполягає на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова".

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.