Спецпроект

Львівська влада вшанує жертв Голодомору не так, як Кіровоградська

Адміністрація області також звернулася до представників усіх конфесій із проханням провести цього дня панахиди за жертвами голодоморів у всіх церквах та культових спорудах.

Львівська обласна державна адміністрація закликає утриматись від розважальних та політичних заходів, які б могли перешкодити відзначенню Дня пам’яті жертв Голодоморів 27 листопада, повідомив сьогодні на брифінгу перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків.

Адміністрація також звернулася до представників усіх конфесій із проханням провести цього дня панахиди за жертвами голодоморів у всіх церквах та культових спорудах, повідомляє Zaxid.net.

Заходи на вшанування пам’яті загиблих заплановані у Львові і по всій області.

Зокрема, о 16-й годині почнеться хвилина мовчання, а по тому почнеться акція "Запали свічку".

Як повідомляла "Історична Правда", сьогодні голова Кіровоградської ОДА сказав, що не вважає пріоритетним завданням вшановувати загиблих у 1932-1933 рр.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.