Спецпроект

В Національній бібліотеці Індії знайшли таємну кімнату розміром з трикімнатну квартиру

Але що всередині - ніхто не знає. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

Архітектори, що працювали над реставрацією Бельведеру - палацу XVIII-го сторіччя у місті Колката, в якому містилася Національна бібліотека Індії - знайшли секретну кімнату чималих розмірів.

Всередину дослідники поки що не проникнули - тому що немає ані сліду входу чи прихованих дверей, повідомляє Times of India.

Бельведерський палац давно потребував ремонту. Минулого літа з нього вивезли 2,2 млн книжок і розпочали археологічні дослідження. Археологи і виявили на першому поверсі будинку приховане приміщення розміром з трикімнату київську квартиру - 90 квадратних метрів.

"Ми обшукали кожен дюйм другого поверху, над стелею секретної кімнати, але жодного натяку на потаємні дверцята чи щось подібне не виявили, - сказав керівник археологів Тапан Бгаттачар'я. - Продовжуємо шукати, бо всі чекають чогось незвичайного".

Бельведерський палац у Колкаті

Очікування ж класичні, пише газета - скелети або скарби. Або й те, й інше - в часи радж, коли почали будувати палац, цілком могли замурувати в камері смерті і ув'язненого, і скарб.

Але доведеться почекати ще якийсь час. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.