Спецпроект

У Польщі з пам'ятника бандерівському командиру зникли дошка і тризуб

На бічній стінці хтось видряпав історичний знак якоря, який під час ІІ Світової війни символізував Польщу, яка чинить спротив. На задній стінці польською мовою написано "фашист".

Кореспондент українського варшавського тижневика "Наше слово" Богдан Гук виявив факт зникнення пропам'ятної таблиці на пам'ятнику поблизу присілка Верхрати Монастиря, де знаходилася криївка провідника Закерзонського краю Ярослава Старуха-«Стяга» і де він поліг 17 серпня 1947 р. 

Увічнення повстанського командира було здійснене невідомими виконавцями приблизно десять років тому і весь цей час, попри існування в громадській сфері, зокрема в Інтернеті, інформації про його наявність, воно не викликало жодних неґативних реакцій.

Лісові робітники, яких розпитано про те, коли вони востаннє бачили таблицю, казали, що восени минулого року вона напевно залишалася на своєму місці.

Бетонний хрест зберігся. Залишків від таблиці поблизу місця злочину не виявлено, отож вона могла бути або розбита, або її зняли і непошкодженою заховали в невідомому місці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.