Спецпроект

В російському Ермітажі радяться, що робити з Десятинною церквою

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви".

 22-24 листопада під егідою Державного Ермітажу відбувся архітектурно-археологічний семінар "Давньоруська архітектура епохи Володимира Святого і Ярослава Мудрого".

На першому засіданні "Десятинна церква і княжі палаци Х-го століття у Києві" науковці з України та Росії репрезентували результати археологічних досліджень останніх років.

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви, унікальної пам'ятки архітектури та археології" - повідомляє офіційний сайт Державного Ермітажу.

Друге засідання "Софійські собори Давньої Русі" відбулося у Великому Новгороді. Серед інших питань історики обговорили підстави нового датування Київської Софії і святкування її ювілею у 2011 році.

Що хоче зробити з залишками Десятинної церкви влада, читайте тут

Що пропонують зробити з залишками Десятинної церкви археологи, читайте тут

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.