Спецпроект

В Києві розкажуть, за яким же підручником з історії хочуть вчитися учні

Дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

29 листопада 2010 року об 11:00 в інформаційній агенції "Укрінформ" громадська організація "Європейська дослідницька асоціація" оприлюднить результати дослідження громадської думки щодо змісту підручників з історії України та всесвітньої історії з точки зору етнічної, культурної та гендерної толерантності.

Про це повідомляють організатори дослідження.

Вперше за роки незалежності дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

Метою дослідження було вивчити та представити оцінку й очікування користувачів щодо змісту підручників історії, співставити їх із думкою професійних вчителів історії з усієї України та донести результати дослідження до розробників підручників та громадського загалу.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.