Спецпроект

В Києві розкажуть, за яким же підручником з історії хочуть вчитися учні

Дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

29 листопада 2010 року об 11:00 в інформаційній агенції "Укрінформ" громадська організація "Європейська дослідницька асоціація" оприлюднить результати дослідження громадської думки щодо змісту підручників з історії України та всесвітньої історії з точки зору етнічної, культурної та гендерної толерантності.

Про це повідомляють організатори дослідження.

Вперше за роки незалежності дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

Метою дослідження було вивчити та представити оцінку й очікування користувачів щодо змісту підручників історії, співставити їх із думкою професійних вчителів історії з усієї України та донести результати дослідження до розробників підручників та громадського загалу.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.