Спецпроект

Президент Ізраїлю закликав українців не вчити історію, а дивитися в майбутнє

Президент Ізраїлю Шимон Перес радить українцям забути минуле. Про це він заявив сьогодні в Києві, виступаючи з лекцією "Політичні та економічні виклики в епоху глобалізації", повідомляє Голос.UA.

"Моя перша порада собі, якби я був українцем, була б забути минуле. Історія вже абсолютно несуттєва. Багато хто каже, мовляв, треба вчити історію, щоб не повторити помилки минулого. На мою думку, це нісенітниця. Ви можете не повторювати помилок минулого, але ви робитимете нові помилки", – зазначив президент Ізраїлю.

Шимон Перес наголосив на тому, що в Україні є "добрі історики, от і нехай пишуть книги, нехай викладають свої праці в інтернет".

"Минуле має лишатися лише в духовних надбаннях та здобутках культури. Інше не має ніякого значення. Треба навчати молоде покоління вчити історію завтрашнього дня", – вважає президент Ізраїлю.

На думку Шимона Переса, "замість того, щоб вчити наших дітей тому, як знати, ми повинні вчити їх навчатися далі".

"Все, що ми знаємо, стає застарілим у дуже короткий термін. Якщо ви хочете бути частиною сучасного світу, ви повинні безупинно вчитися. Коли ви втрачаєте цікавість до нового світу, до того, щоб знати більше, ніж знають ваші батьки, ви стаєте частиною минулого", – сказав він.

Президент Ізраїлю висловив переконання, що людство "творить своє існування не тим, що маємо, а тим, що може мати". "Це справжнє багатство. Тож якби я був українцем, я б сконцентрувався на усвідомленні того, що все майбутнє в моїх руках", – резюмував Шимон Перес.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.