Спецпроект

Не стало легендарного футбольного воротаря та коментатора

У Москві у віці 74 років помер футбольний коментатор, колишній футболіст збірної СРСР Володимир Маслаченко. Всі матчі чергового туру чемпіонату Росії почались з хвилини мовчання, а гравці вийшли на поле з траурними стрічками.

18 листопада Маслаченко потрапив до реанімації, в нього діагностували інсульт. Стан Маслаченка був стабільно важким.

Останні роки Володимир Маслаченко працював коментатором на телеканалі  "НТВ-Плюс Футбол". Спортивною журналістикою він займався з 1970 року, отримавши репутацію головного футбольного коментатора Росії, нагадує "Телекритика".

Маслаченко народився в райцентрі Васильківка на Дніпропетровщині. Почав виступи за "Спартак" (Кривий Ріг), дніпропетровський "Металург", але воротарську славу здобув у московському "Спартаку", в складі якого в 1962 році став чемпіоном СРСР.

1961 року Маслаченка було визнано кращим воротарем країни. Він увійшов до Клубу Лева Яшина, що об'єднував голкіперів, які провели не менше 100 офіційних матчів без пропущених голів.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.