Спецпроект

Португалець каже, що Колумб - не італієць, а син польського короля і литовського князя

Португальський історик Мануель Роса заявляє, нібито першовідкривач Америки Христофор Колумб був онуком польського короля і великого князя Литви Йогайли (Ягайла, Владислава II Ягелло).

Досі була поширена думка, що Колумб був вихідцем з італійського міста Генуї. Однак у 2009 році іспанський історик Альфонсо Енсенат де Війалонга повідомив, що встановив шотландські корені мандрівника, пише литовська газета Lietuvos rytas.

Зараз з'явилася теорія про те, що мандрівник, який помер в 1506 році після чотирьох експедицій у Новий світ, насправді був королівської крові, але не шотландських, поідомляє Інтерфакс.

На думку Мануеля Роси, Колумб був сином короля Польщі й Угорщини Владислава III Варненчика. У свою чергу, Владислав III - це син короля Польщі і великого князя Литви Йогайли (Ягайла).

Владислав Ягайло командував польським військом у битві при Грюнвальді.

Раніше більшість істориків стверджували, що Владислав IIІ загинув у 1444 році в битві з турками біля Варни (Болгарія). Однак у жовтні вийшла книга "Колумб. Нерозказана історія" (Colon. La Historia Nunca Contada), у якій Роса стверджує, що Владислав III вижив у згаданій битві і втік на архіпелаг Мадейра, який належав Португалії.

Там він нібито був відомий як Генрик Німець, одружився на знатній португалці, в них народився син, який згодом і став відкривачем Америки.      

Португальський історик переконаний, що Колумб насправді народився у 1451 році.

"Європейські суди знали, хто він був, і зберігали його таємницю зі своїх причин. Все наше розуміння Христофора Колумба протягом 500 років було засновано на дезінформації, - цитує литовська газета Росу. - Ми не могли розкрити таємницю, оскільки слідували за спеціально придуманою брехнею, метою якої було збереження інкогніто. Ми шукаємо не ту людину".

Учений вважає, що саме "високе" походження Колумба допомогло б пояснити факт його одруження на родовитій португалці. Історик стверджує, що довів: підписаний нібито в 1498 році заповіт, в якому записано, що Христофор Колумб народився в Генуї, був сфальсифікований італійцями через 80 років після смерті відкривача Америки.

Академік засновує цю теорію на факті того, що герб Колумба схожий на герб Владислава III. До того ж Христофор навіть зовні схожий на поляків - у нього була світла шкіра, блакитні очі і русяве волосся.

Зараз Мануель готується порівняти ДНК польського короля і сина Колумба, похованого в Кафедральному соборі Севільї.

"Я вже попросив дозвіл у Краківського кафедрального собору дослідити останки Владислава II Польського (Ягайла), які можуть бути останками дідуся Колумба. Це доведе правильність теорії", - каже Роса.

Литовські історики твердження португальського колеги про польське походження Колумба коментувати не захотіли, оскільки ще не знайомі з його книгою.      

"Фактично ніхто не сумнівається, що Владислав III загинув у битві при Варні. Однак є різні легенди про те, що Владислав III тоді врятувався. Наскільки мені відомо, є не одна версія і про те, де Владислав III міг жити. У згаданій книзі могла використовуватися легенда в якості основи ", - зауважує історик Томас Баранаускас.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".